Термоізоляція зовнішніх стін будівель

До початку робіт з термоізоляції будівлі необхідно відповідним чином підготувати робочу поверхню. Вона повинна бути стабільною, рівною, з достатньо несучою здатністю і очищеною від забруднень, які зменшують адгезію клейового розчину (наприклад пилу, масел, антиадгезійних засобів, моху). Необхідно перевірити несучу здатність штукатурного покриття шляхом постукування. Глухий звук означає, що штукатурка відшарувалася від основи і її необхідно видалити. Рекомендується також збити штукатурку на зовнішніх поверхнях віконних і дверних укосів для їх утеплення без зайвого закриття віконних і дверних рам.Крихкі, з низькою адгезією малярні покриття необхідно видалити. Адгезію покриття можна перевірити, якщо надрізати його ножем, приклеїти клейку стрічку, а потім її відірвати. Якщо в результаті цього випробування відірветься фрагмент покриття, його необхідно вважати за покриття з низькою адгезією. Локальні пошкодження і місця, де штукатурка погано пов'язана з основою, необхідно заповнити штукатурним розчином 560 або вирівнюючим шпаклювальним розчином NIVELLIERENDE SPACHTELMASSE 427. Нерівності поверхні більше 1 см необхідно вирівняти за допомогою вирівнюючого шпаклювального розчину NIVELLIERENDE SPACHTELMASSE 427 або шпаклювально-реставраційного розчину SPACHTEL-REPARATURMÖRTEL 429. Нерівності поверхні більше 2 см потрібно вирівняти за допомогою ізоляційних плит різної товщини.Водопоглинаючі поверхні (наприклад, газобетонні блоки), нерівномірно поглинаючі і піщані необхідно заґрунтувати засобом TIEFGRUND-LMF 301..На висоті не менше 40 см від поверхні землі необхідно закріпити на стіні цокольний профіль, використовуючи принаймні 3 дюбелі на 1 погонний метр у випадку систем з пінополістиролом і мінімум 5 дюбелів у випадку систем з мінеральною ватою. Між окремими ділянками профілю залишити відступ приблизно 3 мм. Перший дюбель розташувати в отворі з одного боку, а потім ретельно вирівняти профіль і прикріпити рештою дюбелів. Можливі нерівності поверхні необхідно скорегувати спеціальними підкладками. У кутах стін профілі необхідно зрізати під кутом або застосувати спеціальні кутові профілі.У випадку високих будівель рекомендується додаткова стабілізація цокольного профілю шляхом приклеювання на стіну смуги склотканини шириною 30 см, яка заходить на цокольний профіль.Клейовий розчин STYROPOR-KLEBEMÖRTEL 210 або MINERALWOLLE-KLEBEMÖRTEL 230 (для систем термоізоляції з плитами з мінеральної вати) необхідно приготувати згідно з інструкцією, вказаною на упаковці. У випадку використання ламельних плит з мінеральної вати необхідно використовувати поверхневий метод нанесення клею на ізоляційну плиту. На плиту нанести відповідну кількість розчину і за допомогою зубчастої кельми 12 х 12 рівномірно розгладити на поверхні. У випадку використання пінополістирольних плит або стандартних плит з мінеральної вати клейовий розчин слід наносити точково-смуговим методом. На відстані близько 3 см від краю плити наносити розчин смугами шириною в декілька сантиметрів. На решту поверхні плити наносити розчин порціями так, щоб вони знаходилися в місцях кріплення дюбелів. Найчастіше застосовують три шари розчину розміром приблизно з розкриту долоню дорослої людини. Загальна поверхня нанесеного клейового розчину повинна покривати не менше 40% плити. При використанні плит з мінеральної вати місця нанесення клейового розчину необхідно заздалегідь злегка зашпакльовувати тим же розчином.Після нанесення клейового розчину на поверхню плити її необхідно одразу прикласти до стіни в передбаченому для неї місці і притиснути для отримання рівної поверхні з сусідніми плитами. Плити укладати в шаховому порядку, притискаючи до укладених раніше. Надлишки видавленого клейового розчину видаляти, щоб на краях плит не залишалося його залишків. При використанні плит з фрезерованими краями, звертати увагу на те, щоб приклеювання чергової плити не приводило до відриву сусідніх плит. У кутах стін плити необхідно приклеювати переміно, щоб вони стикалися. Ізоляційні плити розташовувати так, щоб їх стики не знаходилися на продовженні країв віконних і дверних отворів. У місцях конструкційних деформаційних швів укладати плити так, щоб залишити відповідні зазори. У місцях вентиляційних каналів, поєднаних перекриттів в плитах утеплювача зробити відповідні отвори, забезпечивши їх подальший захист.У випадку неточного укладання ізоляційних плит щілини між плитами ширше 2 мм необхідно ретельно заповнити смужками термоізоляційного матеріалу або поліуретановою піною.У випадку нерівності плит поверхню ізоляції необхідно вирівняти шляхом шліфування спеціальною терткою або наждачним папером, покладеним на штукатурну тертку. Це потрібно робити не раніше, ніж через 3 дні після приклеювання плит. Після шліфування поверхні пінополістиролу або мінеральної вати необхідно ретельно очистити від утвореного пилу. При використанні термоізоляційних дюбелів з пробками цього ж матеріалу шліфовку поверхні плит необхідно проводити після закріплення плит дюбелями.Не раніше, ніж через три дні після приклеювання ізоляційні плити необхідно додатково закріпити за допомогою теплоізоляційних дюбелів. Їх довжину слід підібрати, враховуючи товщину ізоляційної плити, шару клею, старої штукатурки ( при її наявності) і необхідної глибини анкерної зони в стіні (в середньому приблизно 5 см в стіні з щільних матеріалів і 9 см в стіні з пористих матеріалів). Отвори в пористих матеріалах і в комірковому бетоні необхідно виконувати перфоратором в безударному режимі. Необхідно використовувати від 6 до 14 дюбелів на1| м2| залежно від зони стіни (зона в районі кутів, центральна частина), висоти будівлі, граничного навантаження дюбеля, товщини ізоляційних плит. Теплоізоляційні дюбелі необхідно монтувати у рівень з плоскістю ізоляційних плит. Для цього необхідно в плитах широким забірним свердлом просвердлити відповідні гнізда глибиною приблизно 4 мм. Дюбелі зашпакльовувати клейовим розчином. Також можна виконати глибші гнізда і після монтажу кріплення закрити їх пробками з пінополістиролу або мінеральної вати.У кутах віконних і дверних отворів на термоізоляційних плитах необхідно наклеїти під кутом 45˚ фрагменти армуючої сітки розміром 20x35 см. Це запобігає появі подряпин і тріщин на фасаді будівлі. Крім того, відповідні шматки склотканини необхідно наклеїти в кутах на стиках вертикальних укосів з перемичкою. Зовнішні кути стін будівель, а також краї дверних отворів необхідно укріпити, використовуючи кутові профілі. Виконання такого укріплення у віконних отворах не обов'язкове, але полегшує отримання прямих країв. На обидві сторони кутової стіни необхідно нанести клейовий розчин ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 220 (або відповідний вибраній системі термоізоляції ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225 або MINERALWOLLE-ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 240), а потім втиснути в нього кутовий профіль, зберігаючи горизонталі або вертикалі. Виступаючий з отворів розчин необхідно одразу зашпакльовувати. На горизонтальних поверхнях над віконними і дверними отворами встановити кутові профілі-капельники.До виконання армуючого шару потрібно приступати не раніше, ніж через 3 дні після приклеювання ізоляційних плит. Клейовий розчин ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 220, MINERALWOLLE-ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 240 або ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225 необхідно наносити на поверхню ізоляційних плит безперервним шаром смугами шириною склотканини і розгладити зубчастою кельмою 10x10 мм.У випадку використання мінеральної вати рекомендується перед нанесенням основної порції розчину MINERALWOLLE-ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 240 або ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEIß 225 зашпаклювати поверхню плит тонким шаром цього ж розчину. Це не відноситься до плит, на які наноситься заводське просочення.У підготовлений шар розчину ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 220, MINERALWOLLE-ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 240 або ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225 за допомогою вирівнюючої терки одразу вдавлювати армуючу тканину і рівномірно зашпаклювати, використовуючи при необхідності додаткову порцію клейової маси. Тканина має бути рівномірно натягнута, не утворювати складок і бути повністю зануреною в клейову масу. Шар, армований однією тканиною, повинен мати товщину 3-5 мм. Сусідні смуги тканини необхідно накладати одну на одну з перетином 10 см.За нормальних погодних умов приблизно після 3 днів висихання (за несприятливих атмосферних умов цей термін може скласти до 7 днів) нанести щіткою або валиком один шар грунтовки під штукатурку, підібрану під відповідний тип зовнішньої штукатурки. При використанні розчину ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225 в системах TURBO-SISI і TURBO-WSISI нанесення грунтовки під штукатурку не потрібне. В разі використання штукатурки, яка забарвлюється в масі, рекомендується вибрати відтінок грунтовки під штукатурку, який відповідає кольору штукатурки.Потрібний колір фасаду можливо отримати, використовуючи штукатурки, забарвлені в масі або білі штукатурки, які забарвлюються згодом фасадними фарбами. З метою зменшення наслідків сонячного нагріву необхідно обмежити використання відтінків штукатурок, які застосовуються в скріплених системах термоізоляції до коефіцієнта розсіяного віддзеркалення ≤25% (ідеально білий колір - 100, чорний колір - 0%). Це також відноситься до всіх фінішних покриттів на штукатурках.Штукатурку необхідно ретельно нанести на товщину фактурного заповнювача, звертаючи особливу увагу на з'єднання штукатурки на межі окремих робочих зон. Структурування необхідно проводити через деякий час, коли суміш вже не прилипає до терки. Цей час залежить від температури і вологості повітря, а також від товщини застосованого в розчині наповнювача. Не можна зволожувати розчин водою. У випадку штукатурок з фактурою «короїд» поверхню штукатурки потрібно структурувати вертикальними, горизонтальними, косими або круговими рухами, залежно від необхідного кінцевого результату. Для цього необхідно використовувати терку з пластика. Звертаючи увагу на збереження постійного кута структурування.Поверхню штукатурки з фактурою «баранчика» необхідно структурувати круговим рухом, також використовуючи терку з пластика.Штукатурні роботи на одній виділеній поверхні фасаду рекомендується вести безперервно, щоб уникнути нерівномірності структури і кольору штукатурки. У випадку дуже великих поверхонь, які неможливо безперервно заштукатурювати, а також в разі використання штукатурки різних кольорів необхідно розділити поверхню на окремі фрагменти. Відокремлені фрагменти поверхні фасаду необхідно відмежувати, наклеївши клейку стрічку. Звичайні штукатурні роботи починаються зверху стіни та ведуться горизонтальними смугами висотою, що залежить від відстані помостів риштування. Наступні, більш низькі смуги накладають з відповідним інтервалом. Ведучи роботи таким чином, уникають падіння фрагментів штукатурної суміші на робітників, що працюють нижче, а також запобігають прилипанню падаючої суміші до вже укладеної штукатурки. В разі одноповерхових будівель інколи стіну ділять на смуги над вікном, між вікнами і під вікнами. У випадку використання підвісних риштувань роботи ведуться вертикальними смугами шириною, що залежить від розмірів робочого помосту. Допускається паралельне ведення робіт на 2-3 помостах, які знаходяться поряд.Мінеральні штукатурки EDELPUTZ MINERALISCH DR 061, EDELPUTZ MINERALISCH BR 062 або ROLLPUTZ 070 рекомендується покрити одноразово ЕГАЛІЗАЦІЙНОЮ ФАРБОЮ 005 з метою додаткового захисту поверхні та усунення неоднорідності кольору, яка викликана недосконалістю застосованої технології, різної консистенції штукатурної суміші, різним водопоглинанням поверхні, атмосферних факторів. Егалізаційну фарбу наносити після висихання штукатурки не раніше трьох днів. Після висихання грутовки під штукатурку, тобто не раніше ніж через 24 години, можна наносити тонкошарову штукатурку. Підготовлений штукатурний розчин наноситься шаром, товщина якого залежить від його зернистості, за допомогою терки з нержавіючої сталі. Спосіб нанесення однаковий для всіх видів штукатурки. Для того, щоб колір штукатурки, яка виконується з готових штукатурних сумішей, був однорідним, рекомендується під час її нанесення не допускати до повного використання штукатурної суміші, а наповнювати наполовину використану ємкість свіжою сумішшю з нової ємкості і ретельно перемішати. Для отримання однорідного кольору кольорових мінеральних штукатурок рекомендується змішувати в одній ємкості вміст 2-3 мішків з сухою штукатурною сумішшю і в залежності від розчинення з водою досипати в ємкість наступні порції сухого розчину. Не можна проводити штукатурні роботи під час атмосферних опадів, сильного вітру або сильній інсоляції фасаду без використання спеціальних екранів, які обмежують вплив атмосферних факторів.Перед початком термоізоляції цокольної частини будівлі, а також її підземної частини, на вирівняних поверхнях стін необхідно нанести відповідну гідроізоляцію. Це можна зробити за допомогою використання високо еластичного герметизуючого розчину AQUASZCZEL 820 або бітумної ізоляції LEPBIT 831. Можливе також використання в цокольній частині стіни водозахисного розчину DICHTUNGSSCHLÄMME 810, а нижче за поверхню території бітумної суміші. Покриття в цокольній частині повинне мати товщину не менше 2 мм. На підземній частині будівлі (підвальних стінах) товщина гідроізоляції залежить від стану ґрунту і ґрунтових вод.Для термоізоляції рекомендується використовувати екструдований полістирол XPS або пінополістирол з низьким вологопоглинанням EPS| P. Плити термоізоляції можна приклеювати двома способами. Перший полягає в нанесенні на плиту відповідної кількості клейового розчину і його рівномірного розгладженні на поверхні плити за допомогою зубчастої терки 10x10 мм або 12x12 мм. Другий спосіб полягає в нанесенні на поверхню кожної прикріплюваної плити 6-8 коржів клейового розчину розміром з долоню. Тип суміші для приклеювання ізоляційних плит залежить від типу матеріалу, який використовується для гідроізоляції.Після нанесення клейового розчину плита відповідним чином прикладається до поверхні стіни і міцно притискається. Не рекомендується використовувати додаткове механічне кріплення, щоб не пробити гідроізоляційне покриття. Їх використання можливе на відстані не менше 30 см від поверхні землі. У випадку підземної частини будівлі виконану таким чином ізоляцію необхідно засипати до планованого рівня не раніше, ніж через три дні.У цокольній частині на плитах термоізоляції необхідно виконати подвійний армуючий шар. В місцях, які піддаються механічним пошкодженням, перший шар рекомендується виконати з використанням армованої тканини на стик, вдавлюючи її в розчині ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225. В даному випадку можна використовувати армуючу склосітку 145 г/м2. Після затвердіння клейової суміші першого шару (тобто приблизно через 3 дні) необхідно нанести другий шар так, як при утепленні основної частини стіни. Для виконання цього шару необхідно використовувати розчин ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225 і армуючу склосітку 145 г/м2.Після висихання і ґрунтування армованого шару рекомендується нанести на нього мозаїчну штукатурку MOSAIKPUTZ 050. Можна також приклеїти керамічну плитку або плитку з натурального каменя. Мозаїчну штукатурку MOSAIKPUTZ 050 необхідно наносити на стабільну поверхню, заґрунтовану грунтовкою під штукатурку PUTZGRUND 330, підібраною під колір розчину. Штукатурну суміш наносити за допомогою сталевої терки завтовшки приблизно двох зерен. Необхідно дотримуватись таких же рекомендації, як і при нанесенні штукатурки на основні частини будівлі.Після нанесення штукатурного розчину необхідно вирівняти поверхню за допомогою сталевої терки.